Погоджено

                                                                   на зборах трудового колективу

                                                                    26 липня 2013 року, протокол № 4

 

 

 ПРАВИЛА

внутрішнього трудового розпорядку для працівників Житомирського

окружного адміністративного суду

 

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

1.1 Відповідно до Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується та право на відпочинок. Кожен працівник адміністративного суду має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

         Реалізація цих прав працівників суду забезпечується державою через керівника суду.

1.2. Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників Житомирського окружного адміністративного суду (далі - Правила) розроблені відповідно до статті 43 Конституції України, Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу», «Про оплату праці», «Про відпустки»,  Кодексу законів про працю України та інших нормативно-правових актів.

1.3. Правила визначають функціональні обов’язки працівників, режим праці, засади регулювання трудових відносин та запроваджуються з метою  вдосконалення організації праці, зміцнення трудової і виконавчої дисципліни, забезпечення раціонального використання робочого часу, високої ефективності і якості роботи працівників, умов стимулювання, відповідальності за порушення трудової дисципліни.

1.4. Правила є обов’язковими для всіх працівників суду.

 

2. ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ І ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ

 

2.1. Порядок призначення, обрання та звільнення суддів регулюються Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

2.2. Порядок призначення на посаду та звільнення з посади помічника судді відбувається у відповідності до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про державну службу» та Положення про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України від 25 березня 2011 року № 14.

2.3. Прийняття на державну службу здійснюється відповідно до статті  15 Закону України «Про державну службу» та конкурсним відбором у порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.02. № 169 «Про затвердження порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців».

Просування по службі державного службовця, який зарахований  до кадрового резерву чи пройшов стажування, а також прийняття на роботу  державного службовця, який  припинив державну службу у зв’язку з  відставкою, може здійснюватися за рішенням керівника апарату без конкурсного відбору.

Призначення на посади та звільнення з посад працівників апарату суду здійснюється керівником апарату.

2.4. Прийняття на роботу всіх інших категорій працівників здійснюється на загальних підставах згідно з Кодексом Законів про працю України» та іншими актами законодавства.

2.5. Не можуть бути призначеними на посади особи, які:

- визнані у встановленому порядку недієздатними;

- мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади;

- у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками;

- в інших випадках, встановлених законами України.

2.6. При прийнятті на роботу кандидат повинен пред’явити:

- трудову книжку, оформлену в установленому порядку;

- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

- інші документи, передбачені постановою Кабінету Міністрів  України  від 25.05.98 № 731 «Про затвердження Порядку ведення особових справ державних службовців в органах виконавчої влади».

Забороняється вимагати від працівника при прийнятті на роботу  документи, пред’явлення яких не передбачено законодавством.

2.7. Укладення трудового договору оформляється наказом по суду, з яким працівник ознайомлюється під розписку. Днем укладення трудового договору вважається дата, що визначена у наказі про прийом на роботу, або час, з якого працівник фактично був допущений до роботи.

2.8. При укладенні трудового договору може застосовуватися випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яку йому доручається виконувати. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу.

Випробовування встановлюється згідно із законодавством на строк:

-         для державних службовців – до шести місяців;

-         для інших категорій службовців – згідно законодавства.

Якщо після закінчення строку випробування працівник продовжує працювати, то він вважається таким, який витримав випробування, і  трудовий договір з ним може бути розірвано лише на загальних підставах.

2.9. Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу. Державний службовець підписує текст  Присяги, який зберігається в особовій справі. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.

При прийнятті на державну службу державний службовець ознайомлюється із Загальними правилами поведінки державного службовця, затвердженими наказом Головдержслужби України від 04.08.10. № 214, про що робиться письмове засвідчення в його особовій справі.

При прийнятті на роботу всі працівники апарату суду ознайомлюються з Правилами поведінки працівника суду, затвердженими рішенням Ради суддів України від 06.02.09. № 33 «Про затвердження Правил поведінки працівника суду».

2.10. При прийнятті на роботу чи при переведенні його у встановленому порядку на іншу роботу керівник структурного підрозділу  зобов’язаний:

- ознайомити працівника з його посадовою інструкцією (під  розписку), а також з умовами та оплатою його праці;

- ознайомити його з цими Правилами;

- визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

- проінструктувати працівника щодо порядку використання  комп’ютерних програм в органах судової влади згідно з постановою Кабінету України від 10.09.03. № 1433 «Про затвердження  Порядку використання комп’ютерних програм в органах виконавчої влади»;

- проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці, протипожежної безпеки та інших правил по охороні праці.

2.11. На кожного працівника, який відпрацював понад п’ять днів виписується трудова книжка, в порядку, встановленому законодавством.

2.12. Переведення працівників на іншу роботу здійснюється згідно із законодавством.

2.13. Припинення трудового договору може мати місце лише на підставах та у порядку, визначених законодавством.

Професійний суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив відповідно до положень Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Державні службовці та інші працівники апарату суду мають право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжити роботу через причини, передбачені частиною першою статті 38 Кодексу законів про працю України,  роботодавець, повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

За домовленістю між працівником і  роботодавцем трудовий договір може бути розірваний і до закінчення строку попередження про звільнення.

Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця не допускається без попередньої згоди трудового колективу, за винятком випадків, передбачених законодавством України.

Крім, загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється згідно з положеннями Закону України «Про державну службу», а саме:

- порушення умов реалізації права на державну службу згідно статті 4;

-         недотримання, пов’язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16;

-         досягнення державним службовцем граничного віку проходження  державної служби (стаття 23);

-         виникнення або виявлення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12);

-         відмова державного службовця від прийняття або порушення Присяги;

-         неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13.

Зміна керівника апарату суду не може бути підставою для припинення службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначеного керівника.

Припинення трудового договору оформляється наказом по суду.

Керівник структурного підрозділу при  звільненні працівника  повинен забезпечити передачу цим працівником всіх службових документів та матеріальних цінностей іншій особі, визначеній керівником.

2.14. В день звільнення працівника адміністрація суду зобов’язана видати  працівнику його трудову книжку з внесеним до неї записом про звільнення і провести з ним повний розрахунок. Записи про причини звільнення  у трудову книжку повинні вноситись у повній відповідності з наказом та  законодавством з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

Днем звільнення вважається останній день роботи.

2.15. Невиконання службових обов’язків, що призвело до людських жертв або заподіяло значної матеріальної шкоди громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об’єднанню громадян, є підставою для відсторонення державного службовця від виконання повноважень за  посадою із збереженням заробітної плати. Рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою приймається керівником апарату та оформляється наказом.

Тривалість відсторонення від виконання повноважень за посадою не повинна перевищувати часу службового розслідування. Службове розслідування проводиться відповідно до Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.00. № 950.

Якщо правомірність рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою не підтверджується результатами службового розслідування, такий наказ скасовується.

        

3. ОСНОВНІ ПРАВА Й ОБОВ'ЯЗКИ ПРАЦІВНИКІВ

 

3.1. Працівники адміністративного суду мають право:

-  користуватись правами і свободами, які гарантуються громадянам України Конституцією та законами України, враховуючи обмеження, встановлені законодавством для професійних суддів та державних службовців;

-  брати участь у розгляді питань і прийнятті рішень у межах своїх повноважень;

-  на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян;

-  вимагати затвердження керівником чітко визначеного обсягу службових повноважень за посадою;

-  на оплату праці залежно від посади, яку вони займають, присвоєного їм рангу, доплат і надбавок, які передбачені відповідними законами та іншими нормативними актами, якості виконання своїх обов’язків, досвіду та  стажу роботи;

- на просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання своїх обов’язків, участь у конкурсах на заміщення посад більш високої категорії;

- вимагати службового розслідування з метою зняття безпідставних, на думку працівника, звинувачень або підозри; 

-  на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці;

-  на соціальний і правовий захист відповідно до їх статусу;

- захищати свої законні права та інтереси у вищих державних органах та в судовому порядку. 

3.2. Основними обов’язками працівників суду є:

- дотримання Конституції України, інших актів законодавства України, положень, а також посадових інструкцій і даних Правил;

- недопущення порушень прав і свобод людини і громадянина;

- шанобливе ставлення до громадян, керівників і співробітників, дотримання високої культури спілкування, не допущення дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам правосуддя;

- забезпечення ефективної роботи та виконання завдань, поставлених  органами вищого рівня відповідно до їх компетенції;

-  сумлінне виконання покладених на них обов’язків відповідно до  посадових інструкцій, своєчасне і точне виконання рішень державних органів вищого рівня чи їх посадових осіб, наказів, розпоряджень та доручень керівництва суду та керівників відповідних структурних підрозділів у межах визначених повноважень;

- ініціатива та творчість у роботі;

- збереження державної таємниці, інформації про громадян, що  стала їм відома під час виконання обов’язків, а також іншої інформації, яка  згідно із законодавством не підлягає розголошенню;

- постійне вдосконалення організації своєї роботи  і підвищення професійної кваліфікації;

- підвищення продуктивності своєї праці, а також внесення пропозицій щодо вдосконалення робочого процесу і організаційної структури підрозділу;

- дотримання вимог по охороні праці, техніці безпеки, санітарії, гігієні праці та протипожежної безпеки, що передбачені відповідними правилами та інструкціями;

- дії в межах своїх повноважень;

- вжиття заходів до негайного усунення причин і умов, що створюють перешкоди  чи ускладнюють нормальне виконання  обов’язків та негайне повідомлення про це керівництва (у разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі повідомити про це керівника, який дав доручення, а в разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу);

- утримання свого робочого місця та обладнання в порядку, чистоті та справному стані, а також забезпечення встановленого порядку зберігання матеріальних цінностей і документів;

- збереження державної власності, ефективне використання обладнання, економне витрачання матеріалів, електроенергії та інших матеріальних ресурсів (цінностей);

         -  суворе дотримання вимоги щодо заборони паління в приміщеннях (на робочих місцях, у кабінетах та у місцях загального користування)  суду;

         - суворе дотримання вимог ділового стилю одягу.

         3.3. Державні службовці всіх рівнів підлягають державній атестації в порядку, визначеному Положенням про проведення атестації державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1922.

         3.4. Конкретні права і обов’язки працівників апарату суду визначаються в посадових інструкціях, що затверджуються керівником апарату.

 

4. ОСНОВНІ ОБОВ'ЯЗКИ АДМІНІСТРАЦІЇ СУДУ

 

4.1. Адміністрація зобов’язана:

- неухильно дотримуватись вимог законодавства про працю;

- створювати для працівників суду умови, необхідні для ефективного виконання функціональних обов’язків, підвищення продуктивності праці;

- забезпечувати матеріальне стимулювання і заохочення державних службовців та інших працівників за результатами їх особистої  роботи, економне і раціональне витрачання фонду оплати праці, виплачувати заробітну плату у встановлені терміни (15 та останнього числа  кожного місяця);

- здійснювати заходи, спрямовані на зміцнення трудової і виконавчої дисципліни, дотримання встановленого режиму праці  і відпочинку;

- забезпечувати вимоги охорони праці, техніки безпеки, санітарії, гігієни праці і протипожежної безпеки відповідно до законодавства;

- сприяти організації оздоровлення та відпочинку працівників;

- застосовувати необхідні заходи з профілактики виробничого травматизму та захворювань;

- забезпечувати систематичне підвищення рівня кваліфікації, правових та економічних знань працівників;

- контролювати виконання працівниками вимог законодавства та цих Правил;

- застосовувати до порушників дисципліни стягнення та заходи дисциплінарного впливу;

- не приховувати інформацію, факти та обставини, що становлять загрозу для життя, здоров’я і безпеки працівників суду.

4.2. У випадках, передбачених законодавством, адміністрація здійснює свої повноваження разом або за погодженням з трудовим колективом суду.

 

5. РОБОЧИЙ ЧАС І ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ, ЧАС ВІДПОЧИНКУ

 

5.1. В адміністративному суді діє п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями - суботою та неділею.

          Тривалість робочого часу працівників  суду відповідно до законодавства не може перевищувати 40 годин на тиждень.

         Відповідно до діючого режиму роботи в суді встановлюється такий розпорядок:

-         початок роботи з 09.00 години – протягом тижня;

-  перерва на обід з 13.00 години до 13 години 45 хвилин – протягом тижня;

-  кінець робочого дня протягом тижня, окрім п’ятниці – о 18.00 годині;

-  кінець робочого дня в п’ятницю – о 16 годині 45 хвилин;

- напередодні святкових днів –  робочий день скорочується на одну годину.

          Для виконання невідкладної та непередбаченої роботи державні  службовці зобов’язані за розпорядженням керівника апарату з’являтись на службу у вихідні, святкові та неробочі дня. Інші категорії працівників  суду можуть залучатися до роботи у ці дні лише у встановленому законодавством порядку. Робота у вихідні, святкові та неробочі дні компенсується відповідно до трудового законодавства.

5.2. Щоденно працівникам надається перерва для відпочинку та харчування з 13.00 години до 13 години 45 хвилин, яка  не включається в робочий час і використовується працівниками  на свій розсуд.

5.3. Керівники структурних підрозділів  зобов’язані організовувати облік присутності та відсутності на роботі працівників протягом робочого дня.

5.4. Залишення робочого місця в робочий час можливе лише з дозволу голови суду, його заступника, керівника апарату.

5.5. У разі неможливості явки на роботу чи неможливості своєчасної явки на роботу, працівник суду повинен повідомити про це у будь-який спосіб будь-кого з працівників суду, а останній, в свою чергу, зобов’язаний повідомити про такі обставини посадових осіб суду.

5.6. Забороняється в робочий час:

- відволікати працівників від їх безпосередньої роботи, відкликати їх з роботи для виконання громадських обов’язків і проведення різних заходів, що не пов’язані з основною діяльністю;

- скликати збори, засідання і наради з громадських справ.

5.7. Відповідно до законодавства за угодою між  працівником і роботодавцем може встановлюватися,  як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день  або неповний робочий  тиждень.

5.8. Відповідно до статті 130 Закону України «Про судоустрій і статус  суддів», суддям надається щорічна відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

5.9. Відповідно до статті 35 Закону України « Про державну службу», державним службовцям надається  щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою допомоги для оздоровлення в розмірі, передбаченому законодавством. Державним службовцям, які мають стаж державної служби понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю:

 

Стаж державної служби	10 років	11 років	12 років	13 років	14 років	15 років
Кількість кал.днів додаткової відпустки	5	7	9	11	13	15

 

За рішенням керівника апарату державні службовці можуть бути відкликані із щорічної або додаткової відпустки в порядку, встановленому чинним законодавством. Невикористана відпустка надається працівнику в будь-який інший час відповідного року чи приєднується до відпустки у наступному році.

5.10. Умови, тривалість і порядок надання відпусток іншим категоріям працівників суду встановлюється згідно із Законом України «Про відпустки» та Кодексом законів про працю України.

5.11. Черговість надання щорічних відпусток встановлюється роботодавцем, за погодженням з трудовим колективом, і врахуванням  необхідності забезпечення роботи суду та сприятливих умов для  відпочинку працівників. Графік відпусток складається на кожний  календарний рік не пізніше 05 січня поточного року і доводиться до відома  всіх працівників суду.

 

6. ЗАОХОЧЕННЯ ЗА УСПІХИ В РОБОТІ

 

6.1.        За зразкове виконання своїх обов'язків, тривалу та бездоганну роботу, новаторство у праці й інші досягнення в роботі передбачаються такі форми матеріального та морального заохочення:

-         оплата праці (надбавки, доплати, преміювання);

-         дострокове зняття дисциплінарного стягнення;

-         оголошення подяки.

         6.2. За особливі трудові заслуги працівники суду можуть бути представлені до відзначення нагородами Верховного Суду України, Ради суддів України, Вищого адміністративного суду України, Ради суддів адміністративних судів України,  Державної судової адміністрації України, державних нагород та присвоєння почесних звань.

         6.3. Про застосування заохочення  доводиться до відома працівника або всього колективу суду і  заноситься, крім заохочення про дострокове зняття дисциплінарного стягнення, до трудової книжки працівника.

 

7. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

7.1.Трудова дисципліна забезпечується створенням роботодавцем необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням працівників суду до праці, методами переконання та заохочення до сумлінної праці.

7.2. Порушення трудової дисципліни, тобто невиконання чи неналежне виконання з вини працівника, покладених на нього трудових обов’язків, тягне за собою застосування заходів дисциплінарного впливу, а також інших заходів, передбачених чинним законодавством.

Дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання  службових обов’язків,  перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов’язаних з  проходженням державної служби, а також за вчинок, який  порочить його як державного службовця або дискредитує суд.

7.3. Питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів та керівництва суду вирішуються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

7.4. За порушення трудової дисципліни можуть застосовуватися такі дисциплінарні стягнення:

- догана;

- звільнення з роботи.

До державних службовців, окрім зазначених стягнень, можуть  застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу:

-         попередження про неповну службову відповідність;

-                     затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або  призначенні на вищу посаду.

Стягнення застосовуються у порядку, передбаченому  законодавством.

7.5. Дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не менше одного місяця, з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у  зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

7.6. До застосування дисциплінарного стягнення  роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмове пояснення. У разі відмови працівника дати письмові пояснення складається відповідний акт.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати  ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

7.7. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення з  обумовленням мотивів його застосування оголошується працівникові під  розписку. В необхідних випадках наказ доводиться до відома інших  працівників суду.

7.8. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому законодавством.

7.9. Якщо протягом року з дня накладання дисциплінарного стягнення або застосування заходу дисциплінарного впливу працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню чи заходу впливу, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення чи не піддавався заходам дисциплінарного впливу.

Роботодавець за своєї ініціативи чи за клопотанням трудового колективу  може видати наказ про зняття стягнення достроково, за умови, якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до  тож проявив себе як сумлінний працівник.

 Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються, крім дострокового зняття дисциплінарного стягнення.

 

8. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

 

8.1. Ці Правила набирають чинності з моменту прийняття їх загальними зборами трудового колективу працівників Житомирського окружного адміністративного суду.

8.2. Внесення змін і доповнень до цих Правил здійснюється у порядку, встановленому чинним законодавством (рішенням загальних зборів трудового колективу працівників Житомирського окружного адміністративного суду).

* * *

 

Правила внутрішнього трудового розпорядку доводяться до працівників суду під розписку та вивішуються в приміщенні суду на видному місці.

 

____________