В адміністративному процесі строк, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, починається з дня опублікування акта, навіть якщо особа, на яку поширює дію цей акт, фактично ознайомилася з ним пізніше.
Чинним Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не визначено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, у відповідності з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.
Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Перебіг процесуального строку починається наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.
При вирішенні питання про поновлення строку суд повинен надати оцінку обставинам, які були перешкодою для своєчасного звернення, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАСУ строку звернення до суду до дати звернення з адміністративним позовом вперше.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом — це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.
Отже, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
«Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій», — визначається у мотивувальній частині постанови Верховного Суду у справі №359/4119/17.
Варто відмітити, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Акти органів та посадових осіб органів державної влади чи органів місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Чинне законодавство України та практика Верховного Суду встановлюють, що будь-яка особа має реальну можливість дізнатися про прийняття будь-якого нормативно-правового акта суб’єкта владних повноважень у день його опублікування. Проте така можливість настає лише у випадку, якщо оприлюднення відбулося у визначеному законом порядку.
Фактично, суд може прийняти рішення про поновлення пропущеного строку позовної давності, якщо особа доведе, що оскаржуваний акт не був вчасно опублікований або був оприлюднений на офіційних веб-сайтах чи у ЗМІ з порушеннями чинного законодавства.
Інститут строку звернення до адміністративного суду має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин.
Разом з тим, наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду з поважних причин.
Європейський суд з прав людини у справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії» визначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
В цілому, при обчисленні початку строку позовної давності в адміністративному процесі щодо оскарження нормативно-правового акта варто брати до уваги практику Верховного Суду, яка встановлює, що саме день опублікування нормативно-правового акта є відправною точкою при визначенні шестимісячного терміну на оскарження. У випадку, коли особа дізналася про це пізніше, вона має довести, що обставини, які перешкоджали їй вчасно ознайомитися з актом суб’єкта владних повноважень, є поважними.
_03_03.png)
